«В онлайні можна робити круті речі, просто потрібно пробувати та шукати правильний формат» — Ігор Бех про трансформацію курсів в e-learning
У рубриці «Корпоративний e-learning в обличчях» ми знайомимо вас з кращими фахівцями сфери дистанційного навчання — розповідаємо про їх професійний шлях, найкращі проєкт, факапи та специфіку їх роботи. У сьогоднішньому матеріалі інтерв’ю з Ігорем Бехом – Head of Education компанії Innovecs.
В інтерв’ю Ігор розповів про свій шлях у корпоративному e-learning, специфіку навчання в медіабізнесі, особливостях IT, як аудиторії e-learning та багато іншого.
— Ігор Бех — Head of Education в компанії Innovecs. Розкажи, будь ласка, про себе, свій шлях до такої посади, що зараз повністю контролюєш все навчання в IT-компанії. З чого все почалося?
— Все почалось з того, що я працював польовим тренером в компанії Sven. І вже тоді ми робили дистанційне навчання, але воно дуже відрізнялось від того, що є зараз. Ми записували матеріали на CD-диски та привозили їх нашим продавцям. Вони «проходили» ці матеріали та знайомились з новинками. Також ми проводили класичні тренінги, а потім давали тести на папірцях. З цього все і почалось. Це був класичний кейс навчання. За проходженням наших тренінгів, ми дарували учасникам різного роду солодощі, сувеніри, портативні колонки та акустику — все, що на той час подобалось молодим та крутим продавцям. А вони, у свою чергу, допомагали нам краще продавати наші товари.
Потім був приватний університет, де я запускав дистанційне навчання. Після — ще одна ІТ-компанія, в якій ми запустили сертифікаційне навчання. Також медіакомпанія, де ми запускали та перезапускали дистанційне навчання. І зараз вже п’ята компанія, де ми впровадили внутрішнє навчання: аудиторне, електронне та зовнішнє навчання.
— Можеш сказати чому не пішло навчання в попередній компанії? Яка була причина?
— В медіабізнесі специфічна цільова аудиторія. Люди дуже креативні, творчі, в яких немає достатньо вільного часу для навчання. Ще нюанс в тому, що ці люди перебувають постійно на зйомках — це продакшн, вони не знаходяться в офісі. Працівники продакшину завжди зайняті, завжди все роблять на льоту, не встигають навіть жити. Робота і життя змішане. На той час ми не розуміли, як робити mobile learning. Наша LMS запускалась тільки в офісі, тому що ми боялись втратити конфіденційну інформацію. Ця система була з відкритим кодом (LMS Moodle) і була не зовсім безпечною. До того ж, ми не одразу зрозуміли, що саме потрібно дати працівникам. І вже коли перезапустили LMS та зробили акцент на короткі курси, навчання активізувалось. Коли ми повністю змінили формат, то зрозуміли, що вже більший відсоток людей проходить електронні курси — не 15%, а 40% й навіть 60%.
— А який формат самого навчального матеріалу виявився кращим в цьому micro e-learning
— Коли ми робили класичні інтерактивні SCORM-курси, ці креативні та творчі люди думали, що це все не дуже серйозно, це якісь іграшки, які не можуть навчити. Ми почали записувати короткі відеолекції, сегментувати їх, дробити на маленькі уроки та об’єднувати з чек-листами, короткими додатковими матеріалами. І курси, які не дуже люблять в корпоративному навчанні, їм сподобались. Ця аудиторія вимагала більш якісного та професійного курсу.
— А зараз яка ваша аудиторія?
— Зараз наша аудиторія — це розумні креативники, як їх називає Google. Це «айтішники», які пишуть код та тестують його. Тобто такі «hard users».
— А що їм заходить?
— Їм заходить Udemy, серйозні курси з різних МООС-платформ, і зараз їм подобається різний «курований контент».
— Можеш пояснити, що це за контент?
— Це контент, коли в нас вже є готовий зовнішній курс, який курує внутрішній експерт. Ми не можемо створити супер крутий курс по Python, JavaScript чи ще щось, тому що це дуже довго та дуже дорого. Проте ми можемо взяти MOOC курс, інтегрувати його в нашу систему та надати доступ всім учасникам. Крім того, куратор всередині нашої компанії буде постійно супроводжувати учасників, організовувати форуми для обговорення та спільні практичні завдання.
Стосовно формату наших внутрішніх курсів, то ми сконцентрувались на онлайн навчанні. Зараз це Onboarding програми, як для новачків, так і для менеджерів. А також це різні комплаєнс курси, те без чого ми не можемо жити — інтелектуальна власність, інформаційна, фізична, пожежна безпека та інше. Також ми зрозуміли, що для soft skills ефективнішими є вебінари, воркшопи та аудиторні тренінги, там де є живе спілкування.
— Чи навчаєте специфіці по проєктах?
— Так, є специфіка по проєктах. В нас є різні клієнти зі США, Ізраїлю, Австралії. У всіх них є своя специфіка на рівні кроскультурної комунікації. Тому в нас є окремі курси, які ми організовуємо на запит від клієнта. Але якщо це маленькі проєкти, наприклад 10-20 учасників, нам не резонно розробляти електронний курс, а швидше провести вебінар. Є більші проєкти, від 50 учасників. Для них ми можемо розробити електронний курс. Але все-таки краще аудиторне навчання та воркшопи.
— Факап, який змінив твою думку?
— Це напевне те, що ми не завжди розуміємо нашу аудиторію. Наприклад, запуск навчання в 1+1 media. Ми створювали класні курси, тому що всі нам казали: «Це круто! Робіть SCORM, інтерактивні, drag-and-drop. Все це красиво, модно. Всі так роблять». Але ми не розуміли, що в наших людей немає часу, немає можливості доступу. Їм взагалі не заходять такі курси, тому що вони не підпадають під їхній бекграунд. І коли ми пішли з цими людьми на зйомки, на проєкти, в яких вони знімаються, та занурились у їхній контекст, зрозуміли, що вчаться вони зовсім по-іншому. Тоді ми все переглянули. Та зробили не так, як модно, а як подобається аудиторії. Ми по суті вдягли їхні черевики та відчули те, що вони відчувають.
Останній кейс — це COVID. Те, що ми робили в компанії Innovecs. Ми готували курс по Unity для геймінг розробників в аудиторному форматі, але настав карантин і все змінилось. Ми почали його трансформувати в онлайн. І те, що я зрозумів: не всі курси можна трансформувати в онлайн. Треба добре розумітись на педагогічному дизайні. Тому це зайняло трішки більше часу, ніж ми орієнтувались.
— Який найскладніший момент був в трансформації саме цього курсу? Що не вийшло?
— Навчання «айтішників» передбачає те, що є код і людина має його написати. Вона може або писати код, або дивитися вебінар та ставити запитання. Для хорошої роботи потрібно два екрани, і не у всіх вони є. Це технічний момент і треба його передбачити: або два екрани, або змінювати завдання. Що стосується занять, ми відкрили для себе формат remote workshop, коли почали об’єднувати людей під час вебінарів в маленькі команди — breakout rooms. Люди працюють і в командах, і окремо. Це дуже круто. Кажуть, що онлайн знижує та нівелює живе спілкування, не все можна зробити в онлайні. Насправді в онлайні можна робити круті речі, просто потрібно пробувати та шукати правильний формат. Все можливо перенести в онлайн, крім емоцій та харизми.
— El`Lab можна перенести?
— А от El`Lab точно ми не можемо перенести в онлайн. Тому що такі емоції тільки у Вінниці.
— Дякую тобі!
— Дякую!
El`Lab #7 бути! 18-20 травня 2022 року.
Залишайте заявки й ви будете першими, хто дізнається про деталі та відкриття реєстрації.
Посилання на форму реєстрації
