Тому на El`Lab #3 ми вирішили провести короткі бесіди з нашими менторами про їхній шлях в електронному навчанні, перші “проби пера”, деталі e-learning проєктів, факапи, хибні професійні очікування та багато іншого. З нашої команди “ризикнув” вести такі бесіди Мирослав Боцула, оскільки ми вирішили, що статус CEO Collaborator & Founder ElLab цілком для цього підходить.

Сьогодні ми публікуємо інтерв’ю з e-learning фахівцем НБУ Валерієм Задависвічкою. У Валерія понад 10 років досвіду в корпоративному навчанні. У 2015 році разом з Мариною Літвіновою вони організували “Corporate E-Learning Club” – професійний клуб корпоративних фахівців з електронного навчання, який ми вважаємо найбільш значущим в Україні за впливом на нашу галузь. З березня 2017 – займається впровадженням та розвитком системи дистанційного навчання в НБУ (Національний Банк України).

У цьому інтерв’ю Валерій ділиться з нами про досвід навчання в роздрібному бізнесі, про цілі використання тестів у НБУ та головне професійне розчарування. Щоб побачити повну версію відео інтерв’ю — прокрутіть до кінця сторінки.

— Валеро, для мене ти — фахівець e-learning у банківській сфері. В основному, ти ж по банках?
— Так

— З чого починалася у тебе робота в навчанні?
— Історія моя почалася взагалі не з банків. Мій досвід корпоративного внутрішнього навчання почався з 2006 року. Я “виріс” із продавця роздрібної мережі: займався продажами в магазині мобільних телефонів, контрактних підключень.
— А як у банк потрапив?
— У банк потрапив після того як у роздрібній компанії став польовим тренером, потім проводив аудиторні тренінги і тільки починав освоювати мистецтво навчання всередині компанії. Потім компанія була реструктуризована — вона об’єдналася з іншою компанією. Так я вийшов на ринок праці і потрапив уже в банк.

— Як називалася мобільна мережа?
— Мережа називалася “Astel”, а об’єдналася вона з “Мобілочкою”. Тому, є у мене такий досвід роботи в роздрібних мережах. Я тоді й проходив тестування.

Валерій Задависвічка з презентацією “Планування e-learning” на El`Lab#1

— У “Мобілочці” ти бачив систему дистанційного навчання?
— Ні, не в “Мобілочці”. Це була компанія “Astel”. Коли була реструктуризація, я вже йшов з компанії. Але в “Astel” у нас були тести, потрібно було підтверджувати свою категорію. Якщо не помиляюся, там було три рівні категорій продавця. І, щоб перейти з однієї категорії на іншу, ти маєш пройти тестування і взяти участь у невеликому асесменті.
— Ок, ситуація: прийшов ти в банк і пішов відразу тренером?
— Так

— А чому тренував?
— Кредитуванню.

— А як на e-learning перескочив?
— На e-learning перейшов у наступному банку. Річ у тім, що ефективність аудиторного навчання полягає в якійсь практиці, відпрацюванні навичок. А було лише багато інформації, яку потрібно просто донести співробітникам і заради того, щоб донести цю інформацію, потрібно збирати людей, організовувати очні тренінги. Не було в цьому доцільності. В e-learning простіше було передати цей матеріал, тому ми робили інформаційні презентації, проводили тестування. Причому тестування робив на базі Excel, був у мене такий досвід 🙂

— Нормально, дуже багато хто так робить, хороший початок.
— І потім вже прийшли до необхідності СДН, яка може закривати ряд потреб у навчанні. Ми почали з безкоштовної системи дистанційного навчання Moodle, вручну завантажували користувачів, робили призначення. У нас була вже можливість не тільки доносити навчальний контент, але й контролювати його навчання – у нас було тестування.

“Презентацію я імпортував в інтерактивний формат за допомогою Adobe Captivate, налаштував навігацію. Це була моя перша навігація, якою я пишався, що це класна і хороша ідея.”

— Скільки в тебе вийшло таких проєктів-курсів, які для тебе значущі? Були там такі проєкти?
— Були, але те, що було значущим тоді, можливо вже не значуще зараз.

— Воно ж тебе сформувало, дало якийсь “квантовий стрибок” у чомусь.
— Так, перший курс я робив за допомогою Adobe Captivate, була презентація по внутрішніх політиках, правилах, комплаєнс. Презентацію я імпортував в інтерактивний формат за допомогою Adobe Captivate, налаштував навігацію. Це була моя перша навігація, якою я пишався, що це класна і хороша ідея. Сенс її в тому, що коли я даю відповідь на якесь тестове запитання, і ця відповідь — неправильна, мене перекидає на той слайд, де була допущена помилка. Це був формат презентації “картинка-текст”, нічого там складного не було.
— Плюс логіка переходів.
— Так, навігація, логіка переходів. Загалом все досить просто і банально. Ми тоді запустили навчання на весь банк. Люди почали заходити і посипався шквал запитань: “А чому я маю це проходити?”, “А в мене це не працює?”, “А чому мене кинуло на попередній слайд?”. Така кількість запитань стала для мене несподіванкою. На практиці відчув помилки, які були допущені.

Інтерв’ю Валерія з Мирославом на El`Lab#3

— Як ти до тестів підходиш? Це більше для самоконтролю чи все-таки контроль?
— Більшою мірою для самоконтролю. Є у нас тести, які в навчанні можуть бути як для закріплення матеріалу, так і для самоперевірки. Якщо говорити чи використовую я це як екзамен, то так — були періоди, коли вони використовувалися як атестаційні. Результати тестів доводили, що у співробітника є наявність знань з певних областей. Зараз я ставлюся до тестів як до інструментів навчання.
— Тести змушують людей вчитися. Це найголовніше завдання. Нацбанк — це дуже регламентована структура, все має бути суворо, за стандартом, за внутрішніми якимись критеріями. В НБУ тести використовують для контролю?
— У нас більшою мірою тести використовують у зв’язці з аудиторним навчанням. Те, що на постійній основі. Основна мета тестів – перевірити себе, наскільки ти засвоїв матеріал, і побачити помилки, які ти припустив/не припустив.

— З твоєї точки зору який найбільш ефективний спосіб оцінки якості навчання? Як би ти це робив? Давай обмежимо область, тому що вчити можна різним речам. Візьмемо рядового співробітника, там, де велика кількість персоналу, продавець-консультант.
— Я розкажу, в які сторони ми дивимося в Нацбанку для того, щоб оцінити якість навчання. Можу виділити три основні напрямки: організація навчання, якість контенту і результативність самої людини. Перше — організація. Це те, як було організовано захід, наскільки якісно було проінформовано про нього.

Валерій Задависвічка з командою “Кредит-маркет” на El`Lab#2

— Фідбек збираєте?
— Так, через різні опитування для зворотного зв’язку. Опитування у нас є після кожного тренінгу в СДН: заповнюється анкета зворотного зв’язку. Для того щоб підвищити заповнюваність цієї анкети — є такий фактор, що навчання вважається повністю пройденим, коли анкета зворотного зв’язку теж заповнена. І у нас є періодичні глобальні опитування в цілому про систему навчання, які ми раз на рік, півроку можемо проводити.

— А якісь непрямі показники, які в тебе завжди під рукою, в режимі реального часу? На щось же ти дивишся, щоб бачити результативність електронного навчання? На які цифри?
— Є, звичайно ж, результати тестування.

— Ми говоримо про самооцінку чи контрольний тест?
— Самооцінку.

— Тобто, наскільки люди можуть себе оцінити?
— Ні, наскільки успішно вони пройшли цей тест.

— А скільки спроб дається?
— Дається дві спроби. Але ми не зобов’язуємо людей проходити тест. Якщо хочеш — можеш пройти цей тест, не хочеш — можеш не проходити. Єдине, ти не отримаєш сертифікат про проходження навчання, якщо ти не пройдеш тест з певним порогом.

— Поділися якимось розчаруванням у професійній сфері, факапом, гіпотезою, яка не підтвердилася.

Валерій Задависвічка в ролі ментора на El`Lab#3

— У нас нещодавно була зустріч E-learning спільноти я там про деякі факапи говорив. Напевно це про поступовий підхід. Коли тобі хочеться все і відразу втілити, максимально швидко, і хочеться таких же швидких результатів. Це призводить до того, що ти якісь моменти випускаєш з уваги, і помилка може дорого обійтися.

— Твій рецепт як цього уникнути?
— MVP (Minimum Viable Product). Поступово (розвивати), потроху і чітко розуміти, що ти хочеш. Тому що можна йти від функціоналу: є система дистанційного навчання, яка вміє одне, третє, п’яте. І ти думаєш, як же я можу це реалізувати і починаєш з цього конструювати метод/спосіб навчання. Але, мені здається правильніше спочатку зрозуміти, як ти хочеш проводити навчання, як воно має працювати, потім вже під ці методи шукати способи, інструменти. У моїй практиці була така помилка, що іноді я задивлявся на фішки, і під них починав вигадувати якусь таку потребу. Але по факту треба йти від іншого.

— Твій рецепт: спершу продумай як будеш навчати, а потім підбирай під це інструмент?
— Так. Спочатку зрозуміти потребу в навчанні, потім — чому і як можна вчити. А коли ти це розумієш, вже шукати інструменти для реалізації.

Еl`Lab – це найкраща можливість прокачати свій корпоративний e-learning.

02-04 жовтня у Львові пройде четвертий E-learning Bootcamp.
Захід унікальний своїм форматом: команда отримає реальну практику, проведе три дні у професійній спільноті, поспілкується з 18 менторами, а з 6 працюватиме персонально.
Подробиці: http://bit.ly/2WK435I